Попередні висновки щодо впливу зміни правил прийому на успішніст

Попередні висновки

щодо впливу зміни правил прийому на успішність

З метою отримання оцінки впливу запровадження нових правил прийому на якість відбору молоді для здобуття вищої освіти, Науково-методичним центром організації навчального процесу було проаналізовано основні показники успішності (за результатами зимової сесії) студентів, які поступили на навчання (за державним замовленням) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2008 році. Основну увагу було приділено: 1) співставленню успішності студентів нинішнього 1 курсу з успішністю першокурсників за два попередні роки, набір яких здійснювався на підставі вступних іспитів; 2) аналізу успішності пільгових категорій вступників; 3) співставленню успішності студентів з даними незалежного оцінювання, у тому числі з встановленням наявності/відсутності регіональних тенденцій.

Порівняння показників успішності на зимовій сесії студентів, що поступили на навчання у 2008 році і тих, що поступили у 2006 та 2007 роках не дає підстав стверджувати про появу нових, відмінних від щорічних флуктуацій, тенденцій і закономірностей. В цілому по університету за результатами іспитів спостерігається незначне зростання як абсолютної, так і якісної успішності, зростає також і відсоток відмінників (слайд 1). При цьому спостерігаються суттєві відмінності показників за напрямами підготовки, наприклад: 1) на напрямах «Прикладна фізика», «Біологія», «Право» абсолютна успішність зросла на 5-13%, а на напрямах «Філософія», «Прикладна математика», «Хімія» — зменшилась на 10-15%; 2) якісна успішність понизилась на 5-12% на напрямах «Економічна кібернетика», «Менеджмент», «Соціальна робота», «Геологія» і зросла на 15-25% — на напрямах «Соціологія», «Історія», «Біологія»; 3) за більшістю напрямів на 1-10% зросла кількість відмінників, хоча й за цим показником однозначних висновків зробити не можна (за напрямами «Філологія», «Психологія», «Хімія» кількість відмінників відчутно зменшилась).

Водночас, практично за всіма напрямами підготовки зросла кількість студентів не допущених до сесії за результатами поточного контролю, а також тих, що отримали три і більше незадовільних оцінки (слайд 2).

а) Викликають занепокоєння показники успішності осіб, які вступили до університету поза конкурсом (слайд 3), в першу чергу сиріт (15% не з’явилися на іспити без поважних причин, 23% — отримали незадовільні оцінки) та інвалідів (не допущено -3%, не з’явилися – 9%, отримали незадовільні оцінки – 12%). Низька якість попередньої підготовки ставить під сумнів здатність значної частини студентів з числа пільговиків до опанування навчального плану і здобуття відповідних кваліфікацій.

б) З 1995 року в університеті проводились олімпіади для учнів випускних класів, переможцям яких надавалось право вступу до університету за результатами співбесіди. Порівняння успішності переможців олімпіади-2008 (поступали на навчання на загальних засадах) з успішністю студентів 1-курсу (слайди 4-5) на відповідних факультетах (абсолютна успішність вища на 10-20%, а якісна – на 15-30%) підтверджує ефективність такої форми відбору, яка, водночас, допомагає виявити здібну молодь серед учнів випускних класів середніх навчальних закладів України і сприяє професійній орієнтації майбутніх абітурієнтів.

а) Співставлення (по регіонам) успішності студентів факультетів та інститутів університету на зимовій сесії з результатами зовнішнього незалежного оцінювання (слайди 6-22) показує в ряді випадків невідповідність рівня підготовки, засвідченого сертифікатами незалежного оцінювання, та здібностей проявлених під час навчання.

б) Найбільша, хоча теж далеко не ідеальна, сходимість з результатами іспитів і заліків по більшості напрямів спостережена для результатів тестування з української мови, що свідчить про значно вищу якість відпрацювання тестів з даної дисципліни. На загал кореляція даних незалежного оцінювання з успішністю студентів залежить від кількості випускників шкіл, які складають відповідний тест.

в) Для всіх напрямів спостерігається вищий рівень кореляції успішності студентів з середнім балом сертифікатів, ніж з сертифікатами з окремих дисциплін (слайди 23-27). При цьому вірогідність прогнозу успішності за сертифікатом прямо залежить від кількості сертифікатів, що можна було передбачити і a priori, оскільки лише зріз знань за кількома, бажано відмінними дисциплінами дозволяє робити обгрунтовані висновки щодо здатності молодої людини опановувати програму підготовки у ВНЗ.

У зв’язку з викладеним вважаємо за доцільне ініціювати внесення наступних змін до правил прийому до ВНЗ:

Встановити вищий, ніж це передбачено чинними правилами, необхідний мінімум балів у сертифікатах для осіб, які претендують на зарахування поза конкурсом – наприклад 140-150. Особи, що не набрали необхідної кількості балів можуть брати участь у конкурсі на загальних засадах, а для тих категорій пільговиків, щодо яких держава взяла на себе відповідні зобов’язання, слід передбачити запровадження додаткових безплатних курсів підготовки (на кшалт робфаку у 20-30 роках минулого сторіччя). Неприпустимо, як з точки зору суспільних інтересів так і з точки зору забезпечення нормального розвитку конкретної молодої людини допускати до навчального процесу особу, яка нездатна його виконувати.

Дозволити, за наявності необхідного мінімального балу сертифікатів і проходження співбесіди, зарахування поза конкурсом дипломантів МАН, переможців міжнародних, всеукраїнських олімпіад, а також переможців власних олімпіад ВНЗ. Обсяг такого зарахування не повинен перевищувати 50% від плану набору.

Запровадити обов’язковість представлення сертифікатів незалежного оцінювання як мінімум з 4 дисциплін : 1) Українська мова і література; 2) Іноземна мова; 3) Математика; 4) 1-2 профільні дисципліни за вибором ВНЗ.

Передбачити для осіб, які мають стаж роботи 5 і більше років, можливість вступу на заочну форму навчання без пред’явлення сертифікатів незалежного оцінювання.

Науково-методичний центр

організації навчального процесу

PAGE \* MERGEFORMAT 3

Предыдущий:

Следующий: