Програма педагогічної практики студентів V курсу

Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра землезнавства та геоморфології

Затверджено

Радою географічного факультету

25 06 2007 р., протокол № 6

Голова Ради_________проф. Олійник Я.Б.

ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

СТУДЕНТІВ V КУРСУ

7.070501 — географія

Упорядник: проф. Бортник С.Ю.

Затверджено

На засіданні кафедри землезнавства та

геоморфології “ 12 06 2007 р.,

протокол № 16

Зав. кафедри__________проф. С.Ю. Бортник

Київ – 2007

Найважливішим завданням практики є:

-поглиблення зв’язку теоретичних знань на основі практичного навчання з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних задань, формування у студентів психологічної готовності до роботи в школі;

вироблення у майбутніх вчителів педагогічних умінь та навичок практичної готовності до роботи в школі;

вироблення у майбутніх вчителів педагогічних умінь та навичок практичної діяльності в навчально-виховних закладах, потреби в безперервній педагогічній самоосвіті;

оволодіння сучасними методами і формами педагогічної діяльності, новими прогресивними технологіями навчання;

Практична підготовка здійснюється через навчальні та виробничі (педагогічні) практики.

Зміст, програми педпрактики, форми звітності обумовлюються «Положенням про практику студентів вищих педагогічних навчальних закладів України», освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців, що передбачені Державними стандартами вищої освіти України, навчальними планами спеціальностей і спеціалізацій та програмами практик.

При підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» педагогічна практика здійснюється за наступними формами.

Безперервна пропедевтична практика проводиться при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «спеціаліст» і передбачає залучення студентів до виконання конкретних завдань школи, класу, ознайомлення з діяльністю класного керівника, системою роботи навчального закладу, вивчення учнів і колективу класу, участь в поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника.

Методична підготовка:

- уміння написати конспект уроку;

- уміння пояснити на уроці теоретичний матеріал;

- уміння працювати з географічною інформацією задачею;

Педагогічні уміння:

- уміння аналізувати урок товариша;

- уміння проводити самоаналіз свого уроку.

Професійні якості особистості:

уміння розподіляти увагу;

уміння емоційно впливати на учнів.

Відношення до справи:

- дисциплінованість;

- ініціатива в підготовці до уроку.

Прагнення:

- читати професіональну літературу;

- вивчити окремих учнів і колектив класу.

Культура спілкування:

з учнями

з учителями.

Педагогічна практика студентів переслідує такі цілі:

- поглиблення і закріплення теоретичних знань, набутих студентами в вузі, формування умінь та навичок педагогічної праці;

- розвиток у студентів умінь і навичок самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнівським колективом та окремими учнями;

- спонукання студентів до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості в науково-дослідницької діяльності.

Завдання практики:

- застосування теоретичних знань на практиці;

- подальший розвиток навичок спостереження і аналізу навчально-виховної роботи;

- сформувати вміння проводити урок різного типу із застосуванням різноманітних методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів, а також проводити позаурочну роботу з спеціальності;

- закріпити інтерес до педагогічної професії.

- організація постійного спілкування з учнями, проведення індивідуальної роботи з учнями;

Навчально-методична робота:

-вивчення навчального процесу на основі відвідування уроків різних вчителів зметою вивчення вимог до учнів, різноманіт-них методів організації пізнавальної діяльності івиховання учнів на уроках, виявлення міжпредметних зв’язків і можливостей їхвикористання на уроках з свого предмета;

відвідування всіх уроків і позаурочних заходів з предмету;

підготовка та складання планів-конспектів уроків всіх типів із застосуванням різнихметодів активізації мислительної діяльності учнів;

проведення уроків в середніх та старших класах;

ознайомлення з проведенням факультативів, гуртків з свого предмету, участь в їхроботі;

виготовлення наочних посібників та дидактичних матеріалів, оформлення кабінету;

-регулярне відвідування уроків і позакласних виховних заходів, які проводятьсястудентами групи; участь в їх обгово-ренні.

- оформлення звіту та необхідної документації.

Рівень педагогічної і методичної майстерності (уміння донести навчальний матеріал до рівня розуміння кожним учнем, створити психологічний клімат, сприятливий для виробки слушного фону для роботи, уміння зацікавити аудиторію, швидко реагувати на виникнення різних ситуацій в класі)

- Культура мови, темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна і специфічна грамотність. (Врахувати, що оптимальний темп — 120-130 слів за хвилину, в побуті — 150 слів за хвилину; уміння підбирати темп, змінювати висоту, тембр голосу, чітке вимовлення).

- Зовнішній вид викладача, міміка, жести, культура поведінки (охарактеризувати невербальні способи спілкування).

- Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність його темпу, а також передування і зміна видів діяльності.

- Ступінь доцільності і ефективності використання наочності і ТЗН на уроці.

- Рівень зворотного зв’язку з усіма учнями підчас уроку.

- Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилась оцінка їх знань, умінь і навичок.

- Ступінь естетичної взаємодії уроку на учнів.

- Ступінь додержання правил охорони праці і техніки безпеки викладачем і учнями на уроці.

Системний підхід до самоаналізу уроку вчителя

В основі творчої праці вчителя лежить перш за все уміння аналізувати свою педагогічну діяльність на уроці.

Самоаналіз уроку, як один із інструментів самовдосконалення вчителя, формування і розвитку його професійних якостей, дає можливість:

формувати і розвивати творчу свідомість, яка проявляється в умінні сформулювати і поставити цілі своєї діяльності і діяльності учнів;

розвивати уміння встановлювати зв’язки між умовами своєї педагогічної діяльності і засобами досягнення цілей;

формувати уміння чітко планувати і передбачати результати своєї педагогічної праці;

сформувати педагогічну самосвідомість учителя, коли він поступово починає бачити, розуміти необхідний і суттєвий зв’язок між способом його дій і кінцевим результатом уроку.

Від уміння аналізувати свій власний урок, конкретні педагогічні ситуації, виникаючі на ньому; результати педагогічної взаємодії на учня; результати своєї праці, багато в чому залежить уміння вчителя спланувати, організувати, проконтролювати, отрегулювати свою педагогічну діяльність. Від самоаналізу уроку багато в ‘ чому залежить педагогічна майстерність учителя, продуктивність його педагогічної праці. Отже самоаналізу уроку потрібно вчити майбутнього вчителя. Методика системного самоаналізу уроку мало в чому відрізняється від системного аналізу уроку, але має свою специфіку.

Педагогічний досвід та його вивчення

Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Функції досвіду: основа педагогічної майстерності вчителя; джерело розвитку педагогічної науки.

Для вчителів важливо зрозуміти, що:

а)знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, керівництвом додії;

б)досвід вимагає розширення і оновлення;

в)має осмислюватись і бути творчим;

г)має опиратися на науку;

д)має спрямовуватись на «вузькі» місця педагогічного процесу, а не бути стихійним;є) потрібно вивчати чужий досвід і порівнювати його зі своїм;

є) педагогічний досвід має виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявлені закономірних зв’язків між його компонентами;

ж) педагогічний досвід вимагає експериментування.

Передовий педагогічний досвід - це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.

Для передового вчителя характерне науково-педагогічне мислення, яка характеризується здатністю:

аналізувати виховні явища в цілісності, взаємозв’язку і взаємозалежності;

- простежити генезис впливу педагогічних взаємодій і впливів;

- співвіднести педагогічну дію з цілями і результатами навчання і виховання;

- вміщати у педагогічному мисленні всі типи і способи мислення;

- аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину і помилки;

- відмовитись від прийнятих шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії;

- використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку;

- проявити мислительну гнучкість і оперативність;

- співвідносити тактичні і стратегічні дії.

Передовий педагогічний досвід характеризується такими показниками: новизна в діяльності педагога; висока результативність і ефективність; відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики; стабільність; можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами; оптимальність досвіду в цілісному педагогічному процесі.

Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду є важливою передумовою удосконалення змісту і підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі і в інших закладах освіти.

Предыдущий:

Следующий: