Свято Родини з учнями 4 класу

Свято Родини з учнями 4 класу

Родина

Ліси виростають родинами в горах,

Чайки відлітають у вирій гуртом,

Родинами плавають риби у морі,

І хмари гуртом летять над лісами,

І десь астронавт у безмежному просторі,

І десь мореплавець у чорному годину,

І сивий дідусь у самотньому горі,-

Усі вони мріють про рідну родину …

Ста друзів не стане у справжньому горі,

Заваляться плани, мільйони й палати,

Та сяйвом рятунку в життєвому морі

Завжди для нас будуть – родина і мати!

Добрий день, шановна родино! Так, так – саме шановна родино! Адже це свято стане ще однією сходинкою до нашого духовного зближення, до родинного єднання.

Ми сьгодні зібралися з вами на свято родини. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих та великих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере початок з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується традиціями маленьких сімей. Сім’я, мов сонечко, зігріває людину від народження до кінця її днів. Вона є осередок тепла і любові для дитини, дає їй перші уявлення про доброту, культуру поведінки, моральність. Тому так важливо, щоб у родині панувала злагода і повага до всіх її членів.

Мати і батько – найрідніші й найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать людських правил, вкладають у наші вуста добрі слова.

Доброго дня! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувать тат і матусь,

Сестричок , братів, дідусів і бабусь.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

Знаю я слово у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію.

Хай же це слово завжди буде святом –

Будем родину свою шанувати.

Донечко , синку, сестрице, братусю, -

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -

Мій оберіг і родина моя!

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата,

Та родовід не тільки треба знати,

Найголовніше – старших шанувати,

Їх цінувати й щиро поважати.

Завжди створювала затишок і лад у сім’ї жінка тому і назвали її берегинею сімейного вогнища. МАМА… Перше милозвучне слово, що з нього дитина починає мудру науку словотворення.

Його найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Мамина ласка чарівні ліки від усякого болю.

Як добре нам жити і знати,

І вірити друзі весь час,

Що кращого слова, ніж мати

Немає у світі для нас!

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина –

Люба мамочка єдина!

Тебе піснями славлять у віках

І будуть щиро славити поети,

Бо ти на теплих лагідних руках

Плекаєш майбуття планети.

Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас.

Але у серці знаємо напевне,

Ми більше радуємо вас.

Коли хмара в небі хмуриться,

Коли вітер сніг мете.

Я в вікно дивлюсь на вулицю,

Як з роботи мама йде.

Нехай почує вітер,

І гори, і моря,

Що краща всіх на світі

Матінка моя!

Моя люба, мати, калиновий цвіт,

В тобі, рідна мати, весь мій любий світ!

Ти , мій скарб найбільший,

Ти мій , цвіт живий,

Ти моя перлина, скарб мій дорогий.

Ти мене борониш від лихих тривог.

Хай благословить тя

З неба — Господь Бог!

Батько в родині є прикладом для синів. Він виховує їх. Слово його завжди закон. Кажуть , що дітей потрібно любити так, щюб вони цього не знали. Саме така батьківська любов.

Любий батьку, тату милий,

Нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято

Нашої родини.

Ми тобі складаєм нині

Щире побажання.

Щоб прожив ти многі літа,

Не зазнав страждання.

Щоб ти вивів нас у люди

Ти втішався нами,

Щоб гордитись міг своїми

Донями й синами.

У мене таточко серйозний і правдивий.

І я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий.

І труднощів я також не боюсь.

А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

І хоч роботи в нас багато,

Та все здолати зможемо удвох.

На усяких Ви роботах побували у житті.

Та найкраща в вас робота — батько нашої сім’ї.

Щастя вам бажаєм нині,

Успіхів в роботі теж.

І у нашій ми родині

Всі вас любимо без меж!

Золоті в Вас, тату, руки,

Все Ви вмієте робити,

І діток навчить науки,

І гвіздок в стіну забить.

Будьте нам завжди здорові

І веселі і привітні.

Злі не будьте, лиш суворі,

І в житті лише радійте!

Добрий майстер наш татусь,

На роботі поважають,

Вдома люблять і всі знають,

Що у всякий день і час

Він опора є для нас.

Дуже поважає мій татусь футбол.

Разом із гравцями забиває «гол».

То підскочить в кріслі, то «ура» кричить,

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає вся наша сім’я,

Що на тата ззовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки, усього навчусь

І таким завзятим стану, як татусь.

Тато в домі , той лад у ньому:

Кран не капле не гасне газ

Головний він у нас у всьому,

Помічник він мамі повсякчас!

Наше родинне коло не обмежується мамою і татом. Серед присутніх на нашому святі є батьки батьків. Це наші дорогі дідусі і бабусі, які найбільше люблять своїх онучат.

Наші бабусі невтомні трудівниці. Вони шиють і в’яжуть, вишивають і смачні пиріжки печуть.

До мене на свято прийшли дві бабусі,-

Які вони гарні, які молоді!

Їх лагідні очі до мене сміються,

Ніколи мене не залишать в біді.

Ми в роботі з бабусею разом,

Я – найперший її помічник.

Мені хочеться, щоб у бабусі

Гарний настрій ніколи не зник.

Дякую бабусю що ти у мене є,

Дякую за серце ласкаве твоє,

Що терпіння маєш і мене цього навчаєш.

Бабусю моя дорогенька!

Матуся моєї матусі.

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накиеу тобі я на плечі

Хустинку, тепленьку пухову.

Як гарно з тобою малечі,

Бабусю, завжди будь здорова!

Я про свою бабусю хочу розказати.

Вона у нас – це справжня доброта.

Вона все вміє: шити, готувати,

Хоч доля у бабусі нелегка.

А вишивки які у неї!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її — тепло весни!

Я розкажу вам про свого дідуся,

Бо він у мене справжній трудівник.

І я у нього працювати вчуся,

Й тримати слово буду як дідусь.

Любий , добрий наш дідусю.

Ми, твої внучата,

Прибігаємо до тебе

Щастя побажати.

Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити,

Як зростати чесним, добрим.

Як по правді жити.

Ми твої слова розважні

Пам’ятати будем.

І в життя твою науку понесемо всюди.

Чи мороз, чи віє хуга,

Я нічого не бююсь .

Це тому , що маю друга,

Мій найкращий друг – дідусь!

Бажаєм нашим дідусям

Щасливо вік прожити,

Онуків своїх дорогих

Щиро, всім серцем любити.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з корінням родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!.

Вклоняємось всім вам доземно.

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемна

Кладе на вкраїнськи рушник.

Бо ж нашому роду нема переводу.

Хай пісня єднає коріння святі.

Дай. Боже, нам віру і братнюю згоду

На довгі роки, на вічні віки!

Хай наш незвичайний сімейний урок

Для вас усіх буде як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті!

Бабусі й дідусі!

Матусі і тата!



Страницы: 1 | 2 | Весь текст


Предыдущий:

Следующий: